Це був час зустрічей, розмов, спогадів і справжньої любові до українського кіно.

За кілька місяців ми переглянули класичні стрічки — від «Сміховинних пригод Тарапуньки і Штепселя» до «Фортеці Хаджибей». Кожен показ збирав глядачів, для яких кіно — це не просто екран, а частина культурної пам’яті.

Ми вдячні всім, хто долучався, приходив щосереди, підтримував і надихав нас продовжувати цю традицію.
Ви — наша головна причина створювати подібні події.

Попереду — нові ідеї, нові зустрічі й нові історії.