Одразу три кінопроекти Одеської кіностудії стали переможцями Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно
Одразу три кінопроекти Одеської кіностудії стали переможцями Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно Анонси

Сьогодні, 8 серпня, під час відкритого засідання Ради з державної підтримки, було ухвалено рішення про затвердження кінопроектів-переможців Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно.

У цьому відборі Одеська кіностудія стала лідером по кількості та сумі підтриманих кінопроектів в Україні.

 

Ними стали:

 

Повнометражний фільм «Тепер я турок, не козак»:

Автор сценарію – Євген Мітько; режисер-постановник – Віллен Новак; продюсер- Андрій Осіпов; оператор-постановник – Данил Дедков; художник-постановник – Валентин Гідулянов; композитор – Володимир Губа.

 

Болгарсько-український проект, художній фільм «Край ріки»:

Автори сценарію: Марін Дам’янов; Васил Барков; режисер-постановник – Васил Барков; продюсери: Андрій Осіпов; Васил Барков.

 

Фільм «Режисер»:

Автори сценарію: Костянтин Коновалов, Сергій Тримбач; режисер-постановник – Костянтин Коновалов; продюсери: Андрій Осіпов, Володимир Філіппов; оператор-постановник – Володимир Гуєвський

 

 

«Унікальність цих трьох проектів в тому, що кожен з них є підсумком великого досвіду минулих років, що базується на трьох стовпах: піднятті актуальних та важливих тем, міжнародній співпраці та відтворенні хронології історичних подій.

 

Почнемо з проекту «Тепер я турок, не козак», від легендарних творців Одеської кіностудії Новака та Гідулянова. В ньому розповідається про окупацію Маріуполя, а зараз ця ситуація надзвичайно актуальна.

«Край ріки» - це приклад міжнародної співпраці України та Болгарії, яка успішно стартувала в минулому та позаминулому роках.

Фільм «Режисер» дуже гармонійно  вливається в наше сторіччя, бо в цьому році ми відзначаємо одразу дві великі події: 100 років Одеської кіностудії та 125-річчя з дня народження Олександра Довженка.  А ця картина як раз й охоплює  1926-1929 роки. В  саме цей час молодий художник Олександр Довженко прибуває в Одесу де й стає відомим кінематографістом. Це фільм про добу свободи, джазу, Одеси, про час коли вже зрозуміло що насуваються хмари репресій, але ще можна вільно творити.

Це неймовірно, що зовсім скоро всі три проекти будуть реалізовані», - підкреслив Голова правління Одеської кіностудії Андрій Осіпов.

 

Короткий опис:

 

«Тепер я турок, не козак»

Маріуполь. Довоєнне життя в невеличкому українському місті на березі Азовського моря. Сімнадцятирічні Фрося і Льончик кохаються першим палким коханням: мріють одружитися. Але Фрося українка,а Льончик єврей, дуже важко батькові дівчини породичатися з таким. Олексій Іванович добрий чоловік, але своєрідний православний вірянин. Як йому поступитися своїми переконаннями та пустити в сім’ю іновірця? Вагітність Фросі. Першій день війни. Льончик на фронт. Окупація. Разбомбленний танцмайданчик, доноси, мародерство, фашистський терор стосовно євреїв, розстрілюють усіх, навіть дітей мішаної крові…

 

«Край ріки»

У зв’язку з низкою випадкових подій болгарин Форі опиняється у дельті Дунаю. В українському місті Вілкове, Форі вчиняє ненавмисне вбивство і перебуває під вартою. Але в цьому місті, населеному липованами, він зустрічає справжнє кохання, а краса й духовна атмосфера «української Венеції» дають йому відчуття, що саме таке місце він шукав усе життя.

 

«Режисер»

Перші роки роботи класика українського і світового кіно Олександра Довженка.

1922-23 роках Довженко знаходиться в Берліні, навчається в художній школі Віллі Єккеля, знайомиться з тогочасним мистецтвом та його представниками. Зокрема, із знаменитою актрисою, данійкою  Астою Нільсен. Любовний роман між ними зупиняється, ледь почавшись – Довженко змушений повернутись на Батьківщину, до Харкова. Тоді ж відбувається знайомство з німецьким кінохудожником Генріхом Байзенгерцом, яке продовжиться уже в Одесі, у 1926 році, коли Довженко прибуває на кінофабрику, де й починає працювати в кіно.

 

 

 

Поділитись з друзями:
Сокращенная версия логотипа OFS UK-01 Created with Sketch.